7 ілюзій власників про «номінальні» компанії в ЄС, які більше не працюють

Дисклеймер: матеріал має загальний інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною/податковою консультацією.

Коли «перевірена схема» стає пасткою

На початку 2025 року до нас звернувся власник українського агрохолдингу. Ситуація класична: з 2017 року в нього працювала торговельна компанія на Кіпрі. Усе «за підручником»: місцевий директор із сервісної компанії, юридична адреса в Нікосії (де зареєстровано ще 50 компаній), щорічний аудит, контракт із директором на €500 на місяць.

Пауза сталася не в податковій — у банку. Під час чергового оновлення KYC запросили: джерело капіталу, економічну логіку структури, докази прийняття рішень у ЄС, документи по всьому ланцюгу бенефіціарного володіння. На період перевірки операції зупинили. Через три тижні надійшло повідомлення про припинення відносин — «невідповідність risk appetite».

Паралельно податковий орган Кіпру запросив пояснення щодо DAC6-звітності, а ДПС України ініціювала перевірку за правилами КІК (CFC). Структура, яка «просто працювала» вісім років, за три місяці перетворилася на джерело заблокованих активів і податкових ризиків.

Це не збій системи і не «невезіння». Це нова нормальність. Схеми, які вважалися «золотим стандартом» податкового планування у 2015–2020 роках, сьогодні перетворилися на токсичні активи. У цій статті ми розберемо 7 небезпечних ілюзій про «номінальні» компанії в ЄС і пояснимо, які конкретні механізми роблять старі методи нежиттєздатними.

Контекст: що змінилося у 2020–2025 і чому 2025–2026 — точка неповернення

Зсув останніх років — не в одному законі, а в архітектурі контролю. ЄС та OECD послідовно вибудували два контури: автоматизацію обміну даними та пріоритет substance over form над юридичною формою.

1. Антиухилення стало системним. Директива ATAD2 (Council Directive 2017/952) повністю імплементована в усіх 27 країнах ЄС. Правила щодо гібридних невідповідностей працюють з 2020 року, щодо reverse hybrid structures — з 2022. Гібридні схеми, які дозволяли отримувати «подвійне вирахування» або «вирахування без включення», нейтралізовані. Нідерланди запровадили обов’язкову документацію ATAD2 — її відсутність тягне перенесення тягаря доказування, штрафи й навіть кримінальну відповідальність.

2. Податкова прозорість стала тотальною. DAC6 працює на повну: за даними Єврокомісії, станом на листопад 2024 року зареєстровано понад 60 000 схем, і всі податкові органи ЄС мають до них доступ. DAC7 з січня 2023 року охоплює цифрові платформи. DAC8 запускається з 1 січня 2026 року — автоматичний обмін поширюється на криптоактиви.

3. Банківський комплаєнс вимагає доказів, а не презентацій. AML-пакет ЄС 2024 року (AMLR, AMLD6, AMLAR) радикально посилив вимоги. З 1 липня 2025 року працює AMLA у Франкфурті. Для клієнтів з активами понад €50 млн обов’язковий enhanced due diligence. Пояснення типу «заощадження» або «сімейні кошти» не приймаються без документального підтвердження. Банки закривають рахунки структурам без substance — це називається de-risking.

4. Платіжні дані стали «податковим сигналом». CESOP працює з 1 січня 2024 року — усі платіжні провайдери ЄС повідомляють про транскордонні платежі при перевищенні 25 транзакцій одному отримувачу за квартал. Дані агрегуються і доступні через мережу Eurofisc.

5. Директива Unshell (ATAD3) офіційно скасована — але її логіка живе. 20 червня 2025 року Рада ЄС (ECOFIN) припинила роботу над Unshell Directive після трьох років переговорів. Однак цілі директиви планують досягти через перегляд DAC6 — пропозицію очікують у I кварталі 2026 року. Критерії «shell company» (>75% пасивного доходу, >60% транскордонної діяльності, аутсорсинг управління) вже стали стандартом перевірок банків і податкових органів.

Важливо розуміти: навіть там, де конкретні ініціативи не прийняті, практика перевірок уже живе за логікою «покажи реальність бізнесу» — у банках, у податкових та у інвесторів.

7 ілюзій, які більше не працюють

Ілюзія №1: «Номінальний директор = захист бенефіціара»

Що думає власник: «Якщо директор номінальний, рішення підписує він — отже бенефіціар поза периметром. У гіршому разі просто замінимо директора».

Чому не працює: AML-режим ЄС вимагає ідентифікувати UBO (Ultimate Beneficial Owner) і розуміти, хто реально контролює компанію. Банки зобов’язані не лише зібрати дані, а й оцінити їх правдоподібність. Навіть після рішення CJEU 2022 року, яке обмежило публічний доступ до UBO-реєстрів, компетентні органи та obliged entities зберігають повний доступ. DAC6 (Hallmark D.2) автоматично тригерить розкриття схем із номінальними директорами без реального контролю — інформація передається всім 27 податковим органам ЄС.

Реальний ризик: блокування/закриття рахунку за результатами KYC. Визнання компанії податковим резидентом України за місцем ефективного управління. Донарахування податку на прибуток (18%) + штрафи за всі роки. Персональна відповідальність номінала — а потім і фактичного контролера — під час розслідувань.

Ілюзія №2: «Tax Residency Certificate вирішує всі питання»

Що думає власник: «Є довідка з податкової Кіпру — значить законно застосовуємо DTT, знижуємо WHT, усе закрито».

Чому не працює: сучасна антиаб’юзна рамка зміщує фокус із «паперу» на substance over form. У ЄС діє GAAR (General Anti-Avoidance Rule) в ATAD: якщо конструкція створена головним чином для податкової вигоди без ділової мети, її наслідки ігноруються. На рівні договорів працює PPT (Principal Purpose Test) через MLI — підписали понад 100 країн, охоплено приблизно 1 950 угод. Податкова має право відмовити в пільгах, якщо основна мета — податкова оптимізація без економічної функції.

Реальний ризик: відмова в договірних пільгах і донарахування WHT за повною ставкою (15% замість 0–5%). Подвійне оподаткування — одна держава відмовляє у пільзі, інша не дає заліку. Перекваліфікація дивідендів у приховані дистрибуції з оподаткуванням до 40%.

Ілюзія №3: «Банку достатньо красивої презентації структури»

Що думає власник: «Зробимо орг-чарт, покажемо договір управління й оренди — банк відкриє рахунок».

Чому не працює: банківський комплаєнс перейшов від формального KYC до глибокого KYC 2.0 / KYT (Know Your Transaction). Банки ЄС під колосальним тиском регуляторів — ЄЦБ, національних ЦБ, AMLA. Їх більше не цікавить юридична «оболонка». Їх цікавить економічний сенс: «Навіщо українському бізнесу холдинг в Естонії, якщо товар іде з Китаю в Африку?» Також критичний Source of Wealth — походження первинного капіталу бенефіціара має бути документально підтверджене.

Реальний ризик: de-risking: закриття відносин без права апеляції. Замороження коштів на невизначений строк (від 3 місяців до 2 років). У гіршому разі — «вовчий квиток»: примусове закриття з видачею чека, який неможливо інкасувати в іншому банку.

Ілюзія №4: «Кіпр/Мальта/Нідерланди — це назавжди»

Що думає власник: «Обрали популярну юрисдикцію — її не чіпатимуть. Якщо що, переїдемо».

Чому не працює: юрисдикція — не «броня», а оболонка. Ризики виникають на стику трьох систем: європейські антиаб’юзні норми (ATAD/GAAR), банківські AML-очікування, автообмін (DAC/CRS). На практиці «популярні» хаби першими потрапляють у підвищений фокус — вони масові, добре вивчені, у регуляторів накопичена статистика зловживань. Крім того, OECD BEPS 2.0 вводить глобальний мінімальний податок 15%, роблячи ultra-low tax юрисдикції менш привабливими.

Реальний ризик: зниження прийнятності структури для банків без зміни закону «у вашій країні». Перегляд ефективного податкового навантаження через відмову в пільгах. Зростання транзакційних витрат на підтримання «легенди» замість побудови реальної функції.

Ілюзія №5: «Холдинг без співробітників — нормально для інвестиційної компанії»

Що думає власник: «Ми ж холдинг: активи тримаємо, дивіденди отримуємо. Навіщо штат? Це зайві витрати».

Чому не працює: сама по собі holding-функція допустима, але питання завжди в реальності управління: хто приймає рішення, де знаходиться «мозок» бізнесу, чим обґрунтована маржа, чому саме ця компанія — отримувач доходу. В антиаб’юзній логіці ЄС і в договірній логіці (PPT/beneficial ownership) відсутність операційної реальності перетворює холдинг на «порожню прокладку». Мінімальні вимоги різняться: Кіпр вимагає більшість резидентних директорів і засідання на території; Нідерланди — мінімум €100 000/рік на персонал для фінансових компаній; Люксембург — 2% ROA або 10% ROE.

Реальний ризик: відмова в застосуванні пільг (Parent-Subsidiary Directive, Interest-Royalty Directive). Ризик перенесення місця управління з податковими наслідками. Банківська відмова через невідповідність «economic rationale».

Ілюзія №6: «Достатньо змінювати юрисдикцію кожні 3–5 років»

Що думає власник: «Якщо стає гаряче — мігруємо. Слідів не залишиться».

Чому не працює: по-перше, CRS і DAC створюють довготривалу пам’ять системи: історія рахунків, контролюючих осіб, потоків не зникає від зміни адреси. По-друге, міграція — тригер комплаєнсу: банк майже завжди перезапускає KYC-цикл із жорсткішими питаннями. По-третє, «переїзд» має податкову ціну — Exit Tax за статтею 5 ATAD застосовується до різниці між ринковою і податковою вартістю активів. Німеччина з 2022 року запровадила 7-річну розстрочку з вимогою застави замість безстрокової відстрочки.

Реальний ризик: спрацювання red flags у банках — часта зміна юрисдикцій маркується як High Risk. Непередбачене податкове навантаження при міграції. Втрата часу й керованості: структура «рухається», а бізнесу потрібен стабільний контур.

Ілюзія №7: «Головне — не порушувати закони ЄС; Україна — другорядна»

Що думає власник: «Компанія в ЄС — значить українська частина мене не наздожене. Головне — щоб у Європі було чисто».

Чому не працює: Україна впровадила правила КІК (стаття 39² ПКУ), що діють з 1 січня 2022 року. Контролюючою особою визнається резидент за володіння >50% або >10% за сукупного володіння резидентами >50%. Закон №4113-IX від 04.12.2024 відклав штрафи до кінця воєнного стану + 6 місяців — але не скасував їх. Строк давності для перевірок — 7 років. ДПС активно використовує міжнародний обмін: 32% запитів — на Кіпр, 18% — до Швейцарії. З 2024 року Україна підключена до CRS і CbCR.

Реальний ризик: штрафи 2025 року: неподання повідомлення про КІК — 908 400 грн; неподання звіту — 302 800 грн; невідображення інформації — до 3 028 000 грн. Українські податкові наслідки по КІК навіть за «європейської чистоти» структури. Розрив між тим, як структура виглядає для ЄС-банку, і як кваліфікується в Україні.

Бонус: «Структура перевірена 5 років тому — значить у порядку»

Що думає власник: «Ми платили великі гроші консультантам у 2019 році. Схема надійна».

Чому не працює: податкове планування — це не купівля нерухомості, це підписка на сервіс. Регуляторна інфляція настільки висока, що строк придатності будь-якої структури — максимум 2 роки. Лише за 2020–2025 роки набули чинності ATAD2, DAC6/DAC7/DAC8, повний AML-пакет 2024, українські правила КІК. Те, що було «оптимізацією» у 2019-му, сьогодні може кваліфікуватися як ухилення від податків.

Реальний ризик: хибне відчуття безпеки. Власник дізнається про проблему лише в момент блокування активів або отримання вимоги від податкової.

Чек-лист самоперевірки: 7 червоних прапорців «номінальної» структури

Якщо ви впізнаєте 2–3 пункти — це привід провести структурний комплаєнс-аудит до того, як його проведе банк або податкова:

• Директор: місцевий директор числиться ще у 10+ компаніях, не має релевантного досвіду, не може пояснити операції та контрагентів.
• Офіс: адреса реєстрації збігається з адресою сотень інших фірм (mass registration address), реального приміщення немає.
• Персонал: у компанії немає співробітників на зарплаті, або їхня зарплата номінальна й не відповідає ринку.
• Документи: документи «для банку» існують, але не збігаються з транзакціями — договори не відповідають платежам/маржі.
• Управління: відсутні докази: протоколи, календар засідань, policy-документи, «слід» рішень — або вся переписка з українського IP.
• Source of Wealth: є регулярні великі транші, але ланцюг походження капіталу не зібраний і не підтверджений документально.
• Актуальність: ви не перевіряли структуру після 2023 року з урахуванням DAC8, CRS-оновлень та AML-пакету 2024.

Висновок: нова реальність вимагає нового підходу

«Номінальні» компанії в ЄС не зникли — зникла ілюзія, що ними можна керувати як маскою. Європа збудувала «скляний дім». Ілюзія, що в ньому можна сховатися за шторами з номінальних директорів, коштує надто дорого.

Нова реальність — це:
• Доказова економічна логіка: хто приймає рішення, чому саме ця компанія заробляє
• Керований контур комплаєнсу: як підтверджується походження капіталу, як структура витримає перевірку банку/податкової/інвестора
• Реальна економічна присутність: офіс, люди, податки й зрозуміла логіка, яку можна пояснити будь-якому комплаєнс-офіцеру за 5 хвилин

Якщо вашу структуру створювали у 2015–2020 роках і відтоді вона «просто працювала», імовірність регуляторного розсинхрону висока — особливо на стику банківського KYC і податкової прозорості.

Не чекайте «листа щастя» від банку або податкової. Проведіть стрес-тест вашої структури сьогодні.

Автор статті: Сергій Ліпатников

Ключові джерела

1. Council Directive (EU) 2016/1164 (ATAD) — EUR-Lex CELEX:02016L1164

2. Council Directive (EU) 2017/952 (ATAD2) — EUR-Lex CELEX:32017L0952

3. Council Directive (EU) 2018/822 (DAC6) — European Commission, Taxation and Customs Union

4. Council Report 9960/25 (припинення Unshell Directive) — consilium.europa.eu

5. Regulation (EU) 2024/1624 (AMLR), Directive (EU) 2024/1640 Sixth Anti-Money Laundering Directive (AMLD6) and AML Regulation

6. Рішення CJEU: C-37/20, C-601/20 (UBO, 2022); C-115/16–C-299/16 (Danish cases, 2019)

7. Податковий кодекс України, стаття 39² (КІК); Закон №4113-IX від 04.12.2024

8. European Commission. Anti-tax avoidance package.

9. OECD. BEPS Action 12 — Mandatory Disclosure Rules.

10. KPMG. EU Anti-Tax Avoidance Directive Implementation Overview 2024. KPMG EU Tax Centre. (2024). Analysis of ATAD2 implementation and Unshell Directive developments.

11. European Commission. Unshell Proposal.

12. State Tax Service of Ukraine. CRS and FATCA reporting requirements.

13. Lawrange. CFC reporting in Ukraine.

14. EY. Home is where substance is: Existing and upcoming challenges.

15. Deloitte International Tax Review. (2024). Ukraine CFC Rules: Practical implications and compliance requirements.

Україна:
• Податковий кодекс України, стаття 39² (КІК)
• Закон №4113-IX від 04.12.2024 (амністія штрафів)
• Інформаційний лист ДПС №3/2024 від 17.04.2024

Рішення Суду ЄС:
• C-37/20 і C-601/20 (UBO registers, 22.11.2022)
• C-115/16 — C-299/16 (Danish beneficial ownership cases, 26.02.2019)
• C-371/10 National Grid Indus (exit tax, 29.11.2011)
• C-623/22 (DAC6 legal privilege, 29.07.2024)